Чарівну паличку, яка б зробила вашого котика більш активним, на жаль, ще не вигадали. А в поважному віці сон йому лише на користь. Хочемо виразити вам свою вдячність за турботу та любов, які протягом багатьох років ви дарували своєму чотирилапому. Продовжуйте піклуватися про нього і стежте за правильним харчуванням. Ось, наприклад, для котів старших 7 років існують спеціальні дієтичні раціони, які містять багато тваринних протеїнів та вітамінів, але мало – жирів та деяких мінералів. Пропонуючи котику раціон WHISKAS® 7+ у вигляді сухого або волого (в пакетиках) корму, пам’ятайте про чітке дозування і обов’язковий доступ кота до свіжої прохолодної питної води.

На це можуть бути дві можливі причини: або кіт робить «запаси на майбутнє», або демонструє, що така їжа йому не подобається. За своєю природою коти — хижаки та м’ясоїди, тому їхній раціон повинен містити достатню кількість тваринних білків. Саме тому радимо звернути увагу на якісні та збалансовані корми WHISKAS®, які включають велику кількість тваринних протеїнів, незамінних амінокислот та вітамінів. Вам залишиться лише обрати корм WHISKAS®: сухий чи вологий, у пакетиках чи консервах!

Насправді коти ті ще ласуни, вони люблять їсти корм до 20 разів на день невеликими порціями. Оптимальний варіант у такому випадку — насипати коту добову порцію їжі, вказану на упаковці. Так у котика буде можливість їсти поступово протягом цілого дня. Проте у випадку з вологими кормами рекомендуємо розділити добову норму на 2-3 рази. Подбайте й про те, щоб у вашого улюбленця завжди був доступ до свіжої питної прохолодної води.

Для того щоб давати киці молоко, потрібно знати, чи виробляється в неї спеціальний фермент (лактаза), що відповідає за розщеплення молочного цукру (лактози). Як показує практика, у багатьох дорослих котів цей фермент відсутній, тому краще утриматися від годування тварини коров’ячим молоком – так ви убезпечите кицю від непотрібних метеоризму та діареї.

Існує низка особливостей, які потрібно знати перш ніж ви вирішите годувати кота рибою.

• Порції замороженої океанічної риби повинні бути невеликими (50-100 г на день) та попередньо очищені від кісточок, оскільки вони справді можуть нашкодити котику. Цікаво, що у природі, коли котик сам вполює рибу, він їсть її цілою та тільки з голови – тоді всі кістки хребта направлені до хвоста риби, і в такому вигляді риба не нашкодить шлунково-кишковому тракту кота.
• Щоб у котика не розвився дефіцит вітаміну В1, що спричиняє цілу низку проблем зі здоров’ям, не треба давати сиру рибу, адже саме в ній присутній фермент тіаміназа, що провокує такий авітаміноз.
• У сирий рибі багато гельмінтів (особливо в річковій), які можуть потрапити до організму кота, тому рибу краще варити.
• Риба містить багато мінеральних речовин, таких як фосфор та магній, тому часте годування рибою у великій кількості може спровокувати у котів сечокам’яну хворобу.

Науковці ще не прийшли до спільного висновку щодо цього питання. Але якщо ви хочете, щоб ваша киця отримувала правильне співвідношення поживних речовин, вітамінів та мінералів, то краще не робити такого міксу, а обрати більш корисне та збалансоване харчування з готовими кормами, наприклад, WHISKAS® 1+ (сухі або вологі раціони). Саме промислові корми, розроблені у наукових дієтологічних центрах провідними ветеринарами-дієтологами, здатні задовольнити потребу тварини в корисних речовинах — саме тоді ваш улюбленець має гарні зовнішній вигляд, фізичний стан та апетит.

З віком у стерилізованих котів з’являється ризик виникнення сечокам’яної хвороби. Це пов’язано з тим, що ця група тварин схильна до переїдання і до появи зайвої ваги в результаті, що негативно позначається на їхньому загальному стані здоров’я. У цьому випадку радимо звернути увагу на спеціалізовані готові корми WHISKAS® Sterile – вони допоможуть уникнути цих проблем завдяки особливому складу, спеціально підібраним амінокислотам (метіонін) та вітамінно-мінеральному комплексу. Таким чином ви усунете першопричину формування сечових каменів і проведете профілактику захворювання.

Стерилізація допомагає позбавити кицю непотрібних страждань та уникнути небажаного потомства (адже кмітливі котики можуть прийти і через балкон). Фізіологія кішки влаштована так, що овуляція яйцеклітин відбувається тільки в момент статевого акту. Якщо кицька не має такого контакту з котом, то при кожній новій тічці збільшується кількість неовульованих яйцеклітин. Із часом це призводить до полікістозу яєчників, що супроводжується «перманентною» тічкою (така тічка практично не закінчується або має невеликі перерви), болями та гормональними порушеннями в організмі тварини. Найгіршим наслідком може стати гнійне запалення матки (піометра), а тварини з таким діагнозом потребують негайної операції — стерилізації. Тому краще зробити її завчасно та не перейматися цим у майбутньому.

Жорстких обмежень немає, але краще стерилізацію кішки проводити після досягнення нею фізіологічної зрілості, яка в середньому настає приблизно з 10-місячного віку.

Однозначно, варто, але робити це потрібно після досягнення улюбленцем 10-місячного віку. Своєчасно проведена процедура – запорука тривалого та здорового життя тварини. Стерилізовані коти стають спокійнішими та лагіднішими, не мітять свою територію. Для проведення процедури необхідно звернутися до ветеринарної клініки.

Природне линяння котів відбувається навесні та восени. У котиків, які мешкають у квартирі, де середньорічна температура повітря становить +22°С, відбувається так зване постійне линяння шерсті. Саме цих тваринок потрібно щонайменше 1 раз на тиждень вичісувати спеціальними гребінцями – фурмінаторами. Також варто вводити в раціон сухі корми WHISKAS® 1+, оскільки вони містять необхідну нерозчинну клітковину, яка допомагає виводити із організму кота шерсть, яку він злизав. Та варто регулярно перевірятись у ветеринара, щоб запобігти та вчасно діагностувати шкіряні захворювання котів, що також можуть призводити до випадіння шерсті.

Фахівці визначили, що алергію на шерсть викликає специфічний протеїн Fel d 1, який міститься в котячій слині. Вмиваючись та облизуючись, кіт переносить слину на шерсть, після чого вона може потрапляти на предмети побуту. І саме через те, що у різних тварин виділяється різна кількість цього протеїну, у людей-алергіків на одну тварину може бути алергічна реакція, а на іншу — ні. Цікаво, що, як правило, кішки менш алергенні, ніж коти. Полегшити життя алергіка можливо, постійно купаючи тварину, але це не дуже добре для кицьки й може негативно позначитися на її здоров’ї. Більш гуманний спосіб для всіх — знайти нових люблячих господарів для свого пухнастика.

Коти – неймовірно чистоплотні тварини, які здатні самостійно подбати про себе. До того ж, більшість спеціальних миючих засобів складається з агресивних компонентів, що можуть викликати сильне пересушування шкіри та шерсті тварин і – як наслідок – погіршенню жирового балансу шкіри. Також підшерстний пух після купання, особливо у довгошерстих порід, часто збивається в ковтуни, під якими можуть виникнути запалення шкіри, що в результаті призводить до загального погіршення шкіри та шерсті тварини.

Тому достатньо 1 раз на тиждень добре вичісувати пухнастика, аби він виглядав бездоганно.

Але якщо ви почали помічати зваляну, місцями жирну, тьмяну шерсть, то, швидше за все, у вашого улюбленця проблеми зі здоров'ям, і тут купання – далеко не вихід. Найкращою допомогою в такому випадку буде професійна консультація ветеринарного лікаря.

Аби привчити кошеня до туалету, необхідно зробити таке:

• обрати пластиковий лоток із високими стінками для дорослих котів;
• засипати лоток спеціальним гігієнічним наповнювачем висотою на 4-5 см від дна лотка; обов’язково зверніть увагу на те, щоб він добре вбирав вологу та нейтралізував запахи (як приклад: пористі гранули CATSAN), адже котики сприймають його як ідеальний замінник ґрунту, в якому вони так люблять ритися;
• встановіть лоток у місці, де немає протягів та зайвих шумів;
• спочатку відносьте кошеня до туалету відразу після їжі чи сну, щоб воно звикло та з часом почало ходити до нього самостійно;
• у крайньому випадку можна скористатися спеціальними приваблюючими спреями для котячих туалетів, що продаються в зоомагазинах.

Рекомендована кількість візитів тварини до ветеринара – 1-2 рази на рік. Вони необхідні для профілактичного огляду улюбленця, дегельмінтизації, вакцинації та, за потреби, для загального аналізу сечі та крові.